Равлик і квіти
Сказка для дошкольников от 3-х до 7 лет.
Терапевтический эффект: процесс сепарации мама-ребёнок при переходе в садик или в школу. Помощь в адаптации к новым условиям, позитивное мировосприятие, эстетическое развитие ребёнка.
При рассказывании сказки используются разноцветные ткани, игрушки из шерсти, «живые звуки» природных материалов: камушки, деревянные палочки, глиняные предметы, дудочка.
Про Равлика Льому і Жовто-гарячу Квітку
Була зима. Все навколо вкрив сніг, мела хурделиця, мороз скував ріки, природа спала. Та ось одного дня сонечко пригріло, і сніг та крига почали розтавати. З’явилась перша травичка, пташечки защебетали, ліс сповнився різних звуків: усе живе прокидалося від зимового сну. Десь стукав Дятлик, десь кувала Зозуля, метушилися у траві комашки…
На галявину виповз маленький Равлик Льома. Равлик не впізнавав свою галявину, адже, восени, коли він ще не спав, усе навколо було жовтим і золотим. Галявина була встелена жовто-гарячим листям, травичка була сухою, світло-жовтою, навіть настрій був жовтим. Льомі так сподобався жовтий колір, що він і сам став жовто-гарячим…
А зараз галявина була зеленою! Равлик Льома озирнувся навколо, шукаючи свій улюблений жовтий колір, але так ніде його і не побачив. Льомі стало дуже сумно і незатишно. Ніде тепер сховатися - на зеленій травичці він став дуже помітним. Раптом наш Равлик почув дивні звуки. То був старий Жук, який тренувався літати і розминав свої крильця.
Жук підмигнув Равлику й сказав:
- Знаю, чому ти сумуєш. Тобі ніде сховатися?
- Ніде, - зітхнув Льома.
- Такий колір, як у тебе, є тільки у квітів. Почекай, поки вони розквітнуть…
Равлик Льома дуже зрадів: тепер він знову побачить свій улюблений жовтий колір! Він терпляче чекав, коли розквітнуть квіти на галявині, і ось такий день настав. Льома підповз до першої рожевої квіточки з жовтою серединкою:
- пусти мене, Квіточко, до себе пожити!
Не пущу, бо в мене пелюсточки ніжно-рожеві, а ти такий яскравий, через тебе мене ніхто не помітить.
Здивувався Равлик і запитав у другої квіточки з жовтою серединкою:
А ти пустиш мне до себе?
Ні, і не проси, у мене блакитні пелюсточки, а ти дуже яскравий, через тебе мене ніхто не помітить!
Льома дуже засмутився. Він вже й не сподівався, що хтось прихистить його, аж раптом побачив яскраву жовто-гарячу квіточку.
Можна я ховатимусь у твоїх пелюсточках?- запитав Льома.
Добре, будемо дружити! – привітно відповіла йому Квіточка.
Весело співали пташки, метушилися у траві комашки, стукав Дятлик, кувала Зозуля, старий Жук продовжував свої тренування. А маленький Равлик Льома мирно спав у лагідних пелюсточках Жовто-гарячої Квітки.
Использование материалов сайта возможно только при наличии активной ссылки на сайт.